34. ЗБІР МАТЕРІАЛІВ

                                      Тема: ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ 

                              ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 

План 

1.Експедиція - одна з найважливіших форм збору краєзнавчого матеріалу, пізнання рідного краю. 

2. Підготовчий період. 

3. Польова робота. 

4. Камеральна обробка зібраних матеріалів. 

2.1. ЕКСПЕДИЦІЯ - одна з найважливіших форм збору краєзнавчого матеріалу, пізнання рідного краю : це час прекрасного спілкування з природою, пам'ятками історії і культури, людьми - творцями, учасниками або свідками історичних подій, носіями історичних, етнографічних, фольклорних, топонімічних знань.  Яку з форм варто обирати? 

Туристський похід - це проходження групою туристів маршруту з метою виконання спортивнотуристських нормативів, пізнання, всебічного розвитку, змістовного відпочинку, виконання краєзнавчої та суспільно корисної праці. Туристські походи проводяться з таких видів туризму: пішого, лижного, гірського, водного, велосипедного, спелео, авто-мото. Турпоходи в залежності від протяжності (км), тривалості (дні) і складності поділяються на походи 1-У категорій складності і не категорійні (І— IIIступеня складності) та інші. 

Екскурсія (туристсько-екскурсійна поїздка) - це групове відвідання одного чи декількох екскурсійних об'єктів (географічних, геологічних, історичних, народногосподарських і т.д.) з навчальнопізнавальною, виховною та оздоровчою метою. 

Експедиція - це вивчення групою туристів з певною метою маршруту, території, полігону, одного чи декількох об'єктів з використанням будь-яких засобів пересування.Залежно від мети та напрямку роботи експедиції можуть бути спортивні, наукові, краєзнавчі тощо. 

 2.2.Підготовчий період.   Найбільш поширеними способами польових досліджень є: • опитування - звернення до однієї чи кількох осіб із зарання підготовленими запитаннями для збору відомостей про що-не-будь, кого-небудь; • експеримент - співучасть дослідника в сімейному чи загальному для населеного пункту святі, обряді тощо; • спостереження - детальне розглядання, стеження, вивчення і фіксування всього комплексу етнічних особливостей подій і явищ культури, побуту.  Важливо вміти складати ПАМ'ЯТКУ для опитування інформатора, носія знань, записувати спогади у „ЗОШИТІ запису спогадів, розповідей", вести індивідуальний ЩОДЕННИК, фіксувати знайдені предмети в ЗОШИТІ „Польовий опис", а спогади - заповнювати ГРУПОВИЙ „Польовий щоденник" тощо. Названі експедиційні документи на першій сторінці відображають: назву експедиції, її належність до конкретної школи чи позашкільного закладу; тему роботи; маршрут експедиції і строки її проведення; склад експедиційної групи; дані про керівників експедиції та відповідальних за ведення вказаних документів. „Польовий опис" - це зошит, в якому фіксується кожен знайдений предмет за схемою: №№ п/п; назва предмета; його призначення і спосіб вжитку; короткий опис предмета; місце і дата придбання; прізвище, ім'я, по батькові власника предмета і як він йому дістався. За цими даними згодом складається музейний паспорт предмета. „Польовий щоденник" у хронологічній послідовності відображує хід експедиції, пошуку, виявлення предметів, документів. Варто навчитися працювати з каталогами, довідниками, бібліографічними покажчиками, знаходити необхідну літературу, робити виписки, цитати, посилання, складати бібліографію по темі. Дуже важливо підготувати карту району експедиції. Це може бути оглядова карта в масштабі 1:200000 (один см = 2 км). На ній наноситься маршрут. Потім збільшена основа (сам фрагмент маршруту) переноситься на окремий аркуш, з якого можна зробити кальку для кожного учасника експедиції. Прокладаючи маршрут (лінію руху) на карті, зазначають етнографічні пункти, час експедиційного обстеження полігону, місця дислокації табору, відпочинку, контрольні строки проходження маршруту. 

 Керівник експедиції зобов'язаний при підготовці до подорожі ознайомити учасників експедиції з „Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України", зокрема - обов'язками і правами учасника подорожі; організувати всебічну підготовку учасників експедиції, перевірити наявність у кожного необхідних знань та навичок; ознайомити з районом подорожі по звітах попередніх експедицій, якщо такі проводились; підготувати картографічний матеріал, розробити план та графік подорожі, визначити контрольні пункти і термін проходження маршруту, заходи з техніки безпеки, ознайомити з ними учнів; розробити план дослідницької краєзнавчої роботи та Інших заходів; організувати підбір і підготовку необхідного спорядження, продуктів харчування, медикаментів; провести збори батьків, учнів - учасників експедиції; провести інструктаж учасників експедиції з техніки безпеки її проведення під розписку в зошиті інструктажу; виконати інші підготовчі дії. 

 2.3. Польова робота. Вихід експедиції на маршрут-довгоочікувана й щаслива подія й житті її членів. Важливо, аби кожен член експедиції, окремі групи дослідників мали конкретні завдання, вміли здійснювати дослідження, фіксувати, у т.ч. - на фотоплівку, знайдені предмети. Для краєзнавця важливо володіти: 

1. Методом аналізу карт і планів населених пунктів, щоб бачити специфіку забудови, побуту людей. 

2. Методом спостереження вивчати планування села, садиби (житла, сараю, інших господарських приміщень), благоустрій садиби, особливості житлового будинку (тип, планування кімнат, інтер'єр, архітектурно-художній вигляд), конструкції будинку (фундамент, стіни, дах, підлога), інженерне обладнання (водозабезпечення, каналізація, опалення, вентиляція, газозабезпечення), характеристику бань, саун, озелененої ділянки (сад, виноградник, квітник) і т.п. У такий же спосіб вивчається громадський центр,промислові зони, об'єкти для відпочинку, заклади освіти, культури, медицини, культові споруди, облаштування криниць. 

3. Методом опитування вивчати сімейні звичаї, традиції, обряди, свята села, фольклорне багатство - топоніми, пісні, колядки, щедрівки, гаївки, легенди, перекази. Дуже важливо ще до зустрічі з цікавою людиною визначити мету, дослідницькі завдання, які допоможе вирішити збір спогадів, теоретично осягнути предмет бесіди. Важливо правильно вибрати респондента, а ще краще - кількох опитуваних, аби була змога порівняти результати, отримати якнайповнішу відповідь на запитання. З цією метою складається запитальник - перелік основних питань, на які дослідник хотів би отримати відповідь. Бесіду бажано вести групою два-три учні - один розпитує, інший записує. За згодою респондента можна вести аудіо-, відеозапис, фотографування. Розповідь не слід переривати, делікатно і зацікавлено підтримувати. Наприкінці обов'язково уточнити дати, прізвища, назви. Завершити оформлення тексту. Ознайомити з ним інформатора, у разі необхідності внести уточнення, зміни, доповнення. Остаточний варіант спогадів з датою, місцем запису підписує автор спогадів. А його підпис засвідчує своїм підписом і печаткою сільський чи міський голова або директор школи чи інша посадова особа, що знає респондента. Наприкінці наводяться дані про того, хто зробив запис спогадів. 

4. Вихованці мають володіти методом відбору предметів матеріальної культури, їх обробки і фіксації. Речові матеріали підлягають відповідній обробці і фіксуванню (очистка, реставрація, опис, збереження, транспортування). „Польовий опис матеріалів експедиції" фіксує назву предмета, історію створення, прізвище власника, ступінь збереженості, звідки надійшов. Виправлення в книзі не допускаються. Головним документом експедиції є „Польовий щоденник" - загальний зошит з пронумерованими сторінками. Записи ведуться на правій частині сторінки, на лівій робляться замальовки, примітки. Записи рекомендується вести олівцем. Кожен день занотовується на новій сторінці, фіксуються події дня, висновки про позитивне й недоліки, записуються пропозиції, побажання, які зможе врахувати наступна експедиція. 

2.4. Камеральна обробка зібраних матеріалів -завершальний етап експедиції Вона включає такі види робіт: 

1. Обробку записів власних спостережень, спогадів, замальовок, фото-, відеодокументів, підготовку доповіді чи реферата по визначеній керівником темі.

2. Вивчення археологічних знахідок, предметів матеріальної культури, складання паспорта, етикеток, опис колекцій, занесення їх до інвентарної книги. 

3. Друкування фотографій, підготовка фонозаписів для прослуховування. 

4. Участь у підготовці підсумкової конференції за результатами експедиції. 

ЗВІТ ПРО ПІДСУМКИ експедиції може бути виконаний у такій формі: 

1. Реферат чи доповідь по індивідуальній темі дослідження з додатками. 

2. Запис та оформлення спогадів кількох інформаторів на одну чи різні теми. 

3. Детальний опис предметів матеріальної культури по темі дослідження. 

4. Підготовка власних варіантів запитальників, анкет, таблиць, схем. 

5. Упорядкування зошита фіксації фото і відеокадрів, фонозаписів. 

6. Створення колекції предметів матеріальної культури по темі з паспортами й етикетками на кожен. 

7. Оформлення власного щоденника про побачене, почуте, зроблене в ході експедиції. Так досягають систематизації, узагальнення результатів дослідження, їх оприлюднення й поширення, фіксації як джерела для використання в навчально-виховній роботі. 

Підводячи підсумок, варто ще раз наголосити: • експедиція - важлива форма краєзнавчих досліджень певного маршруту, території, одного чи кількох об'єктів групою учнів-краєзнавців; • вона завершує цикл шкільних краєзнавчих занять, краєзнавчих досліджень, які проводять учасники краєзнавчого гуртка під керівництвом учителя, підсумовує, вивіряє на практиці, уточнює, доповнює їх; • експедиція проводиться в три етапи, кожен з яких має свої специфічні особливості й алгоритм дій, порушення яких знижує її ефективність; • експедиція повинна сприяти, водночас, зміцненню здоров'я дітей, їх змістовному відпочинку в канікулярний період, вивченню Історичних й природних пам'яток краю, формуванню любові до рідної землі, до своєї батьківщини, вихованню патріотів України; • варто так завершувати експедиційне дослідження, щоби його результат спонукав до наступних пошуків, поглибленого вивчення краю. 

4. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 Історичне краєзнавство — це галузь історичної науки і загального краєзнавства, яка займається вивченням минулого того чи іншого краю; 

Історико-регіональні дослідження - вивчення ученими, краєзнавцями історії конкретного регіону. 

Етнос - група людей, зв'язаних єдністю походження, спільністю культури, мови. Вживається й синонім - етнічна спільність. 

Експедиція – вивчення групою туристів з певною метою території, одного чи декількох об’єктів з використанням будь-яких засобів пересування. 

Краєзнавство - наукове дослідження І науково-громадський рух, спрямовані на отримання комплексних знань, їх поширення з метою збереження історико-культурної спадщини, формування національної свідомості. Власне, краєзнавство визнається як галузь знань, комплексне дослідження певної території. 

Край – місцевість, область, район, що має певні природні та кліматичні особливості; сторона. 

Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини. Обєкт культурної спадщини – визначне місце 

Метод - спосіб дослідження, вивчення, навчання. 

Музей – культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. 

Навчання - процес набуття знань, умінь і навичок.

Об'єкт дослідження - явище, предмет, особа, на яку спрямована наукова діяльність.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. 

Предмет - те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. З об'єкта виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. 

Принцип - основне, вихідне положення якої-небудь науки, теорії і практики дослідження, правило, покладене в основу діяльності. яке слід враховувати і якого необхідно дотримуватися. 

Регіон – певна територіальна одиниця, що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.). 

Суб'єкт - особа, група осіб, організація, що займається науково-краєзнавчою діяльністю. 

Топонім – власне найменування географічного об’єкта. 

Традиція (від лат. „традитіо" - передача) - явище матеріальної і духовної культури, соціального чи сімейного життя, яке свідомо передається від покоління до покоління.

Туризм – виїзд особи з місця постійного проживання в пізнавальних оздоровчих професійноділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності у місці перебування. 

Туристський похід – проходження групою туристів маршруту з метою виконання, спортивнотуристських нормативів, пізнання, змістовного відпочинку, виконання краєзнавчої та суспільнокорисної праці під час подорожі. 

Шкільне краєзнавство – вивчення учнями під керівництвом учителя на уроках і в позаурочний час природи, соціально-економічного життя, історії і культури певного краю.