19. ХАРЧУВАННЯ В ПОХОДІ

 

Харчування в туристичному поході має свої особливості щодо

асортименту продуктів, засобів кулінарної обробки тощо.

     Перш за все, треба скласти меню, враховуючи, що група повин­на тричі на день їсти гарячу їжу, а один раз - так званий “сухий пайок” (бутерброди, печиво) і чай.  Найситнішим повинен бути обід. Вечерю готують з таким розрахунком, щоб до відбою туристи не зголодніли.

     Кількість питної води не можна обмежувати, але краще вживати     кип’ячену воду, або чай. Щоб уникнути шлункових захворювань, не можна пити сиру воду із стоячих джерел. Для знезараження можна додати 2-3 кристалики марганцевокислого калію на склянку води.

       Крім продуктів, необхідних для організації триразового харчування, ще планують і готують для походу так зване "кишенькове харчування". Сюди входять: родзинки, сухофрукти, чорнослив, горіхи, льодяники, карамельки, шоколад тощо. Ці продукти завгосп видає невеликими порціями на малих привалах або зранку кожному туристу, який самостійно визначає, коли і скільки з'їсти.

Враховуючи кількість учасників походу, необхідно за нормами підрахувати кількість продуктів на весь час подорожі, вирішити, що взяти з собою, а що можна придбати на маршруті. Цим має зайнятися керівник групи спільно із завгоспом, які ще до початку подорожі повинні:

- опитати учасників, зібрати побажання до меню;

- скласти первинний варіант меню,  приблизний бюджет; 

- ознайомити учасників з меню, внести коригування;

- організувати закупівлю продуктів та  розподіл їх по рюкзаках.

Приготування їжі в похідних умовах

(загальні кулінарні правила):

Під час походу приготуванням їжі займаються всі туристи по черзі, беззаперечно дотримуючись правил техніки безпеки при розпалюванні вогнища. Перш ніж користуватися казанком для варіння, потрібно натерти його дно ззовні мильним розчином або сирою глиною. Такий посуд легше відмивається від кіптяви.

Декілька правил:

– картоплю потрібно варити у підсоленій воді;

– м’ясо для супу починають варити в холодній воді майже до готовності, а вже потім додають картоплю та овочі;

– сіль в їжу кладуть по смаку, а для молочних та солодких страв - половину порції солі;

– м’ясні консерви потрібно додавати в суп в кінці його варіння;

– рис заливають холодною водою, доводять до кипіння, зливають гарячу воду, заливають холодною і знову доводять до кипіння і так декілька разів – рис отримують розсипчастим.

Зберігання продуктів.

Деякі продукти, особливо влітку, можуть почати псуватися.

Щоб цього не сталося, слід створити їм умови охолодження, знезаражування й оточити ці продукти бактерицидним (наскільки це можливо) простором. Наприклад, вершкове масло періодично слід класти у проточну холодну воду. Поруч з копченостями, сиром, молочними продуктами і фаршем корисно створити фітонцидний ефект за допомогою часнику, цибулі, чорного перцю. Дуже гарним знезаражуючим засобом у лісі є мох сфагнум. Можна також використовувати лимонну кислоту, дуже слабий розчин марганцівки. Слід тримати продукти у затінку. Взимку під час стоянок можна спорудити спеціальний холодильник у снігу. Але одне з найголовніших правил зберігання продуктів – це зберегти їх від вологи.

Склад харчового раціону

(кількість продуктів на одну людину в грамах):

1. Хліб (чорний, білий або сухарі) – 200-350 г.

2. Крупа і макаронні вироби (манка, гречка, рис) -180-220 г.

3. Супові концентрати – 30-40 г.

4. М’ясо консервоване – 100-130 г.

5. Ковбасні вироби – 50-80 г.

6. Масло (слив очне, рослинне) – 40-50 г.

7. Сир – 30-50 г.

8. Молоко (сухе, згущене) – 50-80 г.

9. Цукор – 130-150 г.

10. Сіль, часник, цибуля – 60-80 г. 

Запитання для обговорення:

1. Як визначається харчовий раціон туристів у поході?

2. За якими принципами складається меню у туристичному поході?

3. У чому полягає відмінність підбору продуктів харчування для пішого та гірського походу?

4. Як готують продукти харчування до походу?

5. Які вимоги до тари для кожного виду продуктів?

6. У чому полягає різниця між приготуванням їжі на рівнинній частині походу і приготуванням їжі у гірській частині?