45. ІГРИ У ПОХОДІ

 

    Під час першого дня походу, ввечері, біля багаття, можна провести гумористичну  «Посвяту в туристи», коли ті, хто пішов у похід вперше, читатимуть клятву, а їм вручать пам‘ятні медалі «Vivat, турист!» 

Клятва туриста

      Я,  турист-пішохідник, вступаючи у ряди мандрівників, урочисто обіцяю:

-   вперто йти туристичними стежками, не жаліючи своїх ніг;

-  у дорозі не стогнати, не скиглити, не нарікати на свою гірку долю;

-  із великим задоволенням з’їдати пересолену юшку і підгорілу кашу;

-  спокійно спати у спальнику і в холодному наметі;

-   мужньо терпіти знущання  хижих тварин, а саме: комарів, мух і комах;

- бути першим добровольцем при виконанні будь-якого завдання;

-   завжди подати руку колезі, навіть якщо сам ледь тягнеш ноги;

-  мати хороше почуття гумору, і будь-які жарти друзів–туристів сприймати з посмішкою;

-   ніколи не забувати головного правила туристичної групи: «Один-за всіх, і всі- за одного!»

Гра  «Вартова башня»

      Для гри найкраще вибрати галявину з чагарниками. За жеребкуванням один  із гравців стає вартовим. Він займає центр галявини, де увіткнутий прапорець. Це вартова башня. Вартовий  зав'язує собі очі та починає голосно рахувати: «Один... два... три...» - і так до двадцяти. Відрахувавши 20 секунд, вартовий знімає пов'язку та голосно заявляє: «Іду шукати!»

                   Його завдання — виявити та назвати всіх помічених ним гравців. Для пошуку дається 5 хвилин. Поки вартовий  рахує, гравці повинні встигнути заховатися, замаскуватися. Гра  ставить  складне завдання: перемагає той, хто заховається найближче від вартового, але найдовше не буде виявлений. А той, хто заховався далі 10 метрів від вартової башні, виходить із гри, його вартовий не шукає.

       Спочатку вартовий уважно оглядається довкола, не сходячи з місця. Потім обходить галявинку по колу діаметром 3-5 метрів. Наступне коло ширше – 8-10 метрів.

       Якщо протягом 10 хвилин ним виявлена лише частина гравців, подається сигнал свистком чи голосом. Тоді кожен, кого не виявив вартовий, повинен встати та підняти вгору руку. Той, хто опинився ближче всіх до башні, вважається переможцем, йому нараховується 2 очка, а тому, кого вартовий не зміг виявити на відстані 10 метрів - 1 очко. А вартовому— навпаки: 2 очка нараховується за кожного гравця, якого він зумів виявити, стоячи біля прапорця на вартовій башні  на відстані 10 метрів, і по 1 очку за гравця, виявленого на відстані 6-8 метрів.

     Право бути наступним вартовим отримує той, кого виявили останнім. Переможцем буде той, хто набрав найбільшу кількість очок протягом усієї гри.

     Щоб не було суперечок, хто опинився ближче всіх до вишки, потрібно заготувати  перед грою розмітку - 2-3-метрову палицю, розмічену на сантиметри.

Роззяви

      «Роззяви» — дуже давня гра, розрахована на уважність і кмітливість. Грати її  можна, сидячи біля багаття.

Для гри знадобляться скакалка,або довга гілка. Всі гравці сідають на коврик, обличчям до центру (до багаття). Руки тримають за спиною.

Сидіти в колі можна тільки щільно, на відстані не більше напівзігнутої руки один від одного.

Вибирають того, хто водитиме. Він ходить із гілкою позаду кола, наспівуючи якусь пісеньку, і тим часом тихенько підкидає її кому-небудь із гравців, які сидять у колі. Тільки-но предмет покладений на землю, той, хто водить, замовкає. Це сприймається як сигнал. Якщо гравець, який сидить у колі, вчасно не помітив підкинутої  йому скакалки, то той, хто водить, обійшовши коло, тихенько піднімає і починає плескати нею  роззяву. Тут вже потрібно вставати і бігти навколо кола.. Завдання - оббігти коло й зуміти зайняти своє місце в ньому. Але якщо вільне місце встигає зайняти той, хто водить, водити доведеться «роззяві».

Якщо підкинутий предмет виявлений вчасно, тоді гравець повинен узяти його в руки, обережно припіднятися і плескати сусіда справа. Той піднімається і біжить по колу.

А той, хто водить, повинен швиденько зайняти одне вільне місце. Друге вільне місце займає хтось один із пари, що змагається між собою. Водитиме той, хто лишається.

М'яч - сусідові 

Гравці стають у коло на відстані витягнутих рук. У двох гравців, що стоять на протилежному боці кола, - по волейбольному м'ячу. За сигналом обидва гравці передають м'яч один одному вправо або вліво, по колу, в одному напрямку, щоб один м'яч немов би наздоганяв інший. Програє гравець, у якого виявилося 2 м'ячі. Потім м'ячі передаються гравцям, які стоять в протилежних сторонах кола, і гра починається спочатку.

Бій півнів

      На землі  креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна навпроти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу підіймає), руки кладе за спину. За сигналом “півні” починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, той стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, доки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.   Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара.

Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.

Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.

Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.

 

 

Підсічка

            У центрі кола стає ведучий. У його руках  - мотузка, на кінці якої підвішена торбинка з піском. Ведучий обертає мотузку так, що торбинка ковзає по землі. Гравці підстрибують над мотузкою. Хто зачепить мотузку, той замінює  ведучого.

 

Спритна акула

                         Ведучий  розділяє учасників гри на групи, даючи їм назви риб. "Акула" розташовується в центрі кола ігрового поля, "риби" - у своїх колах на краю  ігрового поля.

                   Ведучий  голосно вимовляє одну або кілька назв риб, які   починають бігати навколо "акули". За сигналом  "акула" намагається зловити "риб", плаваючих навколо. "Риби", до яких торкнулася "акула", перетворюються в "акул" і допомагають ловити інших гравців.

                   Гра продовжується до тих пір, поки всі "риби" не стануть "акулами". Перемагають гравці, які найбільше спіймали "риб". 

Картопля

Гравці  стають колом і передають один одному м‘яч. Суть в тому, щоб відбити м’яч якнайшвидше, ніби гарячу картоплю. Хто випустив м’яч, сідає в центр навпочіпки.  Врятуватись можна, відбивши м‘яч і потрапивши ним у того, хто сів у центр. Той, кого м’яч доторкнувся, повертається назад у коло.

        Завдання гравців, що знаходяться у центрі-спіймати м’яч. Якщо хоча б одному гравцеві в колі це вдасться, то всі присутні можуть повернутися до гри. Гра триває спочатку.

Вибивалки

        Одна людина стоїть посередині- водячий. Всі інші стоять поруч з ним на відстані витягнутої руки. Водячий підкидає м’яч в повітря. У цей момент інші розбігаються якнайдалі. Водячий ловить м’яч, кричить «Стоп!»  Всі інші гравці в цей момент зупиняються. Потім  намагається потрапити в когось м’ячем. Гравці при цьому можуть ухилятися, але не повинні  відривати ноги від землі.  Якщо у гравця потрапив м’яч , він отримує очко і стає водячим. Якщо м’яч  не потрапив, водячий отримує очко і продовжує водити.  Коли гравець отримує п’ять очок, він вибуває з гри. Гра продовжується, поки не залишиться один гравець — він виграв!