29. ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ. Заняття 1

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ОЗНАКАМИ

Для зручності обліку, планування і практичного використання всі маршрути можна умовно об'єднати в кілька груп на основі певних ознак.

Визначають такі ознаки класифікації маршрутів, як

мета подорожі,

вид пересування,

сезонність,

тривалість,

контингент,

форма

Останній поділ для логістики туризму особливо цікавий, оскільки за ним установлюють трасу туристичного маршруту, тобто визначають шлях руху туристів на певній території, який позначений переліком усіх географічних пунктів та місць, що послідовно відвідують туристи під час подорожі, та вказівкою видів транспорту, що використовує туристична група для пересування, а також пунктами зупинок (перебувань) на маршруті.

За охопленням території маршрути поділяються на місцеві, дальні (міжрегіональні), зарубіжні (виїзні).

Місцеві маршрути, як правило, не передбачають дале­ких переїздів від місця проживання.

Дальні маршрути мають значну довжину і більшу три­валість.

Закордонні маршрути пролягають за межами держави. За спрямованістю туристських потоків розрізняють виїзний (закордонний) і в'їзний (іноземний) туризм.

За способом пересування. Всі туристські маршрути за способом пересування можна поділити на дві великі групи пасивні і активні.

Маршрути, на яких пересування між пунктами здійснюється за допомогою різних видів транспорту (автобуса, поїзда, літака, теплохода) без відчутного фізичного навантаження для туристів, мають пасивний характер. До цієї групи відноситься більшість екскурсійних маршрутів.

До активних маршрутів відносяться пішохідні, лижні, водні (на човнах, плотах) велосипедні та ін.

За складністю. За мірою фізичного навантаження при подоланні маршрутів їх можна поділити на загальнодоступні, нескладні і категорійні.

До загальнодоступних відносяться всі маршрути експе­диційного характеру з використанням транспортних засобів, їх здатні подолати туристи будь-якого віку і фізичної підготовки.

Нескладними (некатегорійними) вважаються маршрути, що передбачають активні способи пересування і розрахо­вані на фізично здорових туристів без спеціальної туристсь­кої підготовки і з мінімумом спеціального спорядження. До таких маршрутів відноситься більшість пішохідних, гірських, лижних, водних і велосипедних походів, що організовуються турбазами.

До категорійних маршрутів слід віднести такі, подолан­ня яких вимагає певного туристського досвіду, відповідної технічної підготовки, міцного здоров'я. Крім того, необхідно мати спеціальне спорядження.

Більшість таких маршрутів має спортивний характер. Вони організовуються і проводяться самодіяльними ту­ристськими секціями, клубами та іншими організаціями з метою виконання спортивних нормативів.

За інтенсивністю використання. За цією ознакою можна виділити маршрути постійно діючі, тимчасові і мар­шрути одноразового проходження.

До постійно діючих відносяться цілорічні або сезонні маршрути, прокладені в популярних туристських регіонах, що функціонують без істотних змін протягом багатьох років.

Маршрути тимчасового використання розробляються і використовуються з метою організації виїзних туристських таборів, зльотів, тренінгів, семінарів у певному регіоні про­тягом одного сезону, місяця, тижня.

На одноразове проходження розраховані маршрути, що розробляються групами  туристів у при­стосуванні до конкретної траси і певного часового відрізку.